1 Слова та словосполучення
А
Адаптація – пристосування до нових умов життя. У ситуації біженця вона необхідна, особливо важлива і складна, а також пов'язана з великим стресом. Люди з таким досвідом знаходяться під загрозою соціального виключення, що може виникати з незабезпеченнясоціальних потреб (відсутність житла, обмежений доступ до соціальних послуг і медичної допомоги, труднощі при працевлаштуванні, комунікаційні бар'єри, тощо), але також зі стресу, відсутності сприйняття з боку оточення а також з існуючих стереотипів.
Саме тому так важливо покращити комунікацію, надати психологічну підтримку з метою зниження стресу, повернути віру у власні сили або подолати стереотипи та автостереотипи.
Активізація – слово, відоме людям , що беруть участь в аніматорській роботі. Воно означає заохочення до дій та активності. Однак при роботі з людьми, що мають досвід біженця, активізація не завжди є необхідною метою дій, і звичайно не завжди доречна. Для більшості таких людей, втомлених величезними, часто виснажливими змінами, з якими вони стикаються, на початку найважливішим є звичайне відчуття безпеки (див. слово → Безпека) і можливість використання простору, який дає можливість відпочити. Пригостіть їх кавою і тістечком, не пропонуйте складних завдань для активізації.
Б
Безпека (відчуття безпеки) – відчуття відсутності загрози; стосується окремих осіб або суспільств, дає почуття впевненості та запоруку безпеки і шанс на розвиток та вдосконалення. Дбати про безпеку це один з найважливіших обов'язків держави і водночас одна з ключових потреб людини. Це стан усвідомлення відсутності негараздів чи загрози зниження рівня життя, спричиненого, наприклад, втратою можливості заробляти, хворобою або старістю чи іншими форс-мажорними обставинами, такими як війна, переслідування чи дискримінація. Біженкам та біженцям в першу чергу необхідна безпека, стабільність і відпочинок. Робота в середовищі біженців не повинна полягати у заохоченні до активності, а у пропонуванні того, що розслабляє, заспокоює і допомагає забути про травматичний досвід і зміни, спричинені обставинами непереборної сили. У більшості з нас виникає натуральне бажання швидко допомогти і запропонувати більше ніж треба, тому в цьому відношенні слід покладатися на ретельне розпізнавання потреб і діяти спокійно.
Мовний бар’єр – труднощі у спілкуванні, пов’язані з недостатнім рівнем володіння іноземною мовою. У повсякденній роботі з людьми, які мають досвід біженця це справжній виклик, який вимагає створення методів, що дозволяють ефективно спілкуватися і співпрацювати. (див → Рекомендації → Методи).
Біженка, біженець – особа, яка внаслідок виникнення обставин та в пошуках безпеки залишає своє місце постійного проживання, починає жити на території іншої країни або на іншій території своєї країни, яка має право на отримання допомоги з боку інших країн та компетентних організацій. До обставин, про які мова вище, можна зарахувати страх переслідування, воєнний конфлікт, насильство або інші події, які серйозно порушують громадський порядок, та які потребують міжнародного захисту.
У Польщі це люди, що тікають з України від війни та її наслідків, а також люди, евакуйовані з Афганістану, люди, які перебувають на польсько-білоруському кордоні після того, як стали жертвами насильства і були змушені виїхати за кордон, тікаючи від війни і переслідувань з Чечні, Сирії, Іраку, Білорусі, Таджикистану. Серед них – діти, які були позбавлені опіки і підлітки, вагітні жінки, люди, які стали жертвами насильства, в тому числі сексуального. Представники та представниці різних професій: перекладачі, бухгалтери, гінекологи, економісти, столярі, особи, політичні діячі, але також неграмотні люди чи пенсіонери.
Біженство це лише етап у житті, який жодним чином не визначає подальшу долю цих людей.
В
Військова травма – сильна психологічна травма, яка часто виходить за межі людської
стійкості до стресу, який був викликаний досвідом війни.
Важливо пам'ятати, що не кожна людина, перебуваючи в кризі біженства та яка втікає від війни
в Україні або в інших країнах світу, була свідком травматичних подій.
Г
Гуманітарна криза – має місце тоді, коли без зовнішньої допомоги становище людей, що постраждали внаслідок кризи, наприклад війни, буде погіршуватися та потенційно їм може загрожувати смерть. Гуманітарні кризи супроводжуються такими явищами, як: торгівля людьми, насильство в сім'ях, особливо у відношенні до дітей, експлуатація нечесними роботодавцями, загроза бездомності, дискримінація (див. слово → Дискримінація). Кожен, хто працює з тими, що стали жертвами кризи, повинен знати, куди їх направити за допомогою.
Д
Дискримінація – обмеження або позбавлення рівних соціальних, політичних чи економічних прав певних груп або цілих спільнот у суспільстві. У випадку гуманітарної кризи (див. словосполучення → Гуманітарна криза), різновидом якої є, зокрема, війна в Україні, дискримінація це одне із негативних явищ, яке часто трапляється.
Добробут – суб’єктивне відчуття людиною щастя, благополуччя і задоволення життям, позитивне ставлення до цілей, які людина хоче реалізувати і які надають сенс її життю, завдяки чому вона може діяти і насолоджуватися життям. Це також найбільш мінливе і залежне від зовнішніх умов задоволення певною сферою життя, наприклад сімейною, соціальною чи здоров’ям.
Добробут пенсіонерів та пенсіонерок – особи похилого віку є найбільш диференційованою соціальною групою, до складу якої входять люди віком від 60 аж до 100 років. Різниця не тільки у віці, але й у статі, досвіді, стані здоров’я, освіті, ставленні до життя – отже, у діях варто враховувати окремі можливості людей похилого віку та відповідним чином подбати про добробут, необхідний у роботі з цією групою (див. → Рекомендації → Пенсіонери).
Доступність – можливість зручного використання чогось, без докладання зайвих зусиль; означає надання людям з особливими потребами можливості брати участь у різних сферах життя на рівних умовах з іншими. Ці особи, або через свої зовнішні чи внутрішні характеристики або враховуючи обставини, з якими вони зіткнулися, змушені вживати додаткових заходів у своєму повсякденному житті або вживати спеціальних заходів для подолання бар'єру, щоб мати змогу брати участь в різних сферах життя на рівних умовах з іншими. Доступність означає усунення просторових, транспортних, комунікаційних та когнітивних бар'єрів (див. → Рекомендації → Доступність).
З
Зупинка – місце, призначене для посадки або висадки пасажирів на маршрутах громадського транспорту і одночасно метафора роботи з людьми в умовах кризи біженства, що дозволяє зрозуміти роль осіб, які допомагають та надають підтримку, виконуючи функцію так званої «зупинки»; цим людям відводиться конкретний час для зустрічі, вони не знають, як довго вони перебуватимуть на зв’язку, вони не очікують подяки, не оцінюють, не виходять за рамки своєї ролі і є передбачуваними.
К
Комунікація – обмін інформацією між людьми, спілкування. У командах, які об'єднує спільна професійна мета, кожна людина, що бере участь у спілкуванні, відповідає за комунікацію. Однак саме керівники відповідають за хорошу атмосферу і створення умов для ефективного спілкування, передачі і обміну цінностями важливими для організації та визначення спільних принципів доброї комунікації на початку роботи над даним проєктом.
(див. → Рекомендації → Добра комунікація).
Конфлікти (в команді) – їх можна порівняти до фруктів – якщо вони псуються, то з ними потрібно негайно розібратися. Це поширене явище, неминуче пов'язане з соціальним життям і якого не можна уникнути. (див. → Рекомендації → Добра комунікація).
Криголами – методи дій, спрямовані на усунення різних міжкультурних бар'єрів
(див. → Рекомендації → Методи).
Культурне різноманіття – принцип, який визнає і легітимізує не тільки культурні відмінності між різними групами людей, але й саме існування різних культур, їх співіснування і взаємодію. Воно дозволяє оцінити прояви культури, які характеризують конкретне суспільство, країну або регіон, дає можливість прийняти і поділитися характеристиками тієї чи іншої культури в даному місці у світі. Поняття культурного різноманіття тісно пов'язане з культурною ідентичністю, міжкультурністю (див. слово → Міжкультурність) та багатокультурністю, що означає відносини між різними мовами, етнічними групами, релігіями, кулінарну взаємодію тощо. В рамках діяльності, що здійснюється в міжкультурному середовищі, важливо виявити специфіку даної групи в контексті різноманітності – культурної, гендерної, вікової тощо. Наприклад жінки, які походять із села, та жінки з міст по-різному сприймають чоловіків. Також важливо пам'ятати про різноманіття самих жінок, які мають різні інтереси. Так само, у діяльності, яка здійснюється за участю старших груп – вони відрізняються не тільки віком, але й статтю, досвідом, станом здоров’я, освітою, ставленням до життя.
Культурні різниці – «два супутники – один космос», за допомогою такої метафори можна описати ситуацію, в якій зустрічаються культурні різниці. Виховання в тій чи іншій культурі призводить до того, що реальність, яку сприймає людина, фільтрується через призму певних припущень щодо соціального життя, не повністю сформульованих і усвідомлених, які спрямовують думки і впливають на поведінку. Це, в свою чергу, призводить до того, що система норм, цінностей і поведінки людини, яка була вихована в іншій культурі, відрізняється від нашої. Усвідомлення цього факту не тільки дає нам можливість прийти до порозуміння, але й полегшує весь процес. Культурні відмінності проявляються в повсякденних контактах в міжкультурному середовищі, в тому числі польсько-українському.
М
Мігрант – людина, яка з різних причин і на період більше ніж один рік залишає своє місце постійного проживання і переїжджає на інше місце, як в межах країни, так і за кордон, на тимчасове або постійне проживання, добровільно або примусово, законно або незаконно. Цей термін охоплює, серед інших, трудових мігрантів та іноземних студентів.
Часто слово «мігрант» використовується сьогодні як загальне поняття, що охоплює як мігрантів, так і біженців (див. слово → Біженець). Однак, це саме останні вимагають особливого правового захисту, наприклад захисту від вигнання або повернення та захисту від покарання за нелегальний перетин кордону в пошуках безпеки. Слід пам’ятати, що звертання з проханням про надання притулку це універсальне право людини.
Міжкультурність – відноситься до контактів і спілкування між культурними групами, що відрізняються одна від одної серед інших, етнічним походженням, релігією, мовою або національністю, на умовах рівності. Мова не йде про домінацію однієї культури над іншою, незалежно від співвідношення більшість-меншість. За даними ЮНЕСКО, це поняття означає «побудову справедливих відносин між людьми, громадами, країнами і культурами». Метою цієї ідеї є розуміння культурної відмінності (див. словосполучення → Культурні відмінності).
П
Пенсіонери та пенсіонерки – різноманітна група осіб віком від 60 до 100 років. Старіння – індивідуальний процес, який залежить від соціальної, економічної або політичної ситуації. Тому неможливо дати визначення «типової» літньої людини. Старіння стосується людей різного віку: 60-75 років (рання старість), 75-90 (пізня старість), 90+ (довголіття).
Перша психологічна допомога (скорочено: ППД) – гуманітарна, підтримуюча реакція на іншу людину, яка страждає та може потребувати підтримки. ППД поважає гідність, культуру і можливості даної людини. Включає надання практичної допомоги та підтримки, яка не є нав'язливою, оцінку потреб та турбот; допомогу у задоволенні основних потреб (наприклад, потреб в їжі, воді, інформації); активне слухання осіб, яким потрібна підтримка, без чинення на них тиску, щоб спонукати їх до спілкування; надання допомоги людям в отриманні інформації, послуг та соціальної підтримки; захист від подальшої шкоди (див → Рекомендації → ППД).
Потреба – помітна нестача чогось. Команди, що виконують завдання у сфері роботи з людьми, з досвідом біженця , в першу чергу повинні прислухатися до їх потреб і, наскільки це можливо, задовольнити їх в першу чергу, особливо якщо мова йде про основні потреби, такі як право на відпочинок, психічне здоров'я тощо. Активізаційні дії не є завданнями, які виконуються в першу чергу. Мігрантки та мігранти мають різні інтеграційні потреби та різні часові можливості.
Психологічна (емоційна) криза – стан психічного дисбалансу, зумовлений випадковими подіями, особистими невдачами, різними поразками. Життя характеризується постійними змінами, спричиненими критичними подіями, що створюють внутрішній дисбаланс; це проривний, вирішальний період, протягом якого значно погіршується ситуація в конкретній сфері і який вимагає, в свою чергу, прийняття негайних рішень. Біженці та біженки опиняються у кризовій ситуації та наражені на кризові події. Люди в умовах кризи потребують підтримки в стабілізації і відновленні ресурсів. Спілкування з групами людей або людьми, які переживають стрес і кризу, може вимагати від осіб, які надають підтримку, застосування правил ППД, тобто Першої психологічної допомоги (див. → Рекомендації → Перша психологічна допомога).
Слід пам'ятати, що не кожна людина, яка є біженцем чи біженкою, перебуває в психологічній кризі і не кожна пережила травматичні події. Багато людей стикаються з труднощами, які не пов'язані з війною або біженством, і застосовують здорові, адаптаційні реакції і стратегії, запускаючи природні процеси регенерації.
Р
Розмова – один з основних і найкращих методів роботи в міжкультурному середовищі біженців (див. → Рекомендації → Методи).
С
Соціальна інтеграція – процес залучення до основної частини суспільства різноманітних, зазвичай меншинних суспільних груп, таких як національні меншини або біженці, які, в результаті цього, отримують можливості та права, досі доступні для більшості. Складність цього процесу полягає в тому, що необхідним єсхвалення обох сторін, а також – що не є легким завданням – пристосування цінностей, норм, звичаїв, традицій, світоглядів і навіть мови. У контексті гуманітарної кризи в Україні ефективна соціальна інтеграція є однією з найбільших викликів соціальної політики Польщі. Залучення базується на різних формах активності, таких як програма «Нові відносини» або діяльність Польського міграційного форуму, спрямована на поліпшення взаєморозуміння обох сторін.