2.1
Принципи Першої психологічної допомоги (ППД)
Принципи ППД поширюються на всіх, хто має контакт з групами людей і особами, що переживають стрес і які опинилися в кризовій ситуації.
Перш ніж почати допомагати, спочатку подбайте про себе. Спробуйте відповісти на запитання:
Що я роблю, щоб подбати про себе?
Що робить моя команда, сім’я або друзі, щоб подбати про себе?
Також пригадайте, чим не є ППД:
Вона не призначена лише для професіоналів.
Вона не може сприйматися як професійна консультація.
Вона не може полягати на заохоченні особи, якій надається, до здійснення аналізу того, що з нею сталося, або впорядкування подій.
Хоча вона пов’язана з готовністю вислухати історію людей, мова не йде про чинення тиску на них, щоб змусити їх говорити про відчуття і переживання.
Кого стосується ППД?
- Людей, які перебувають під впливом сильного стресу, які стали свідками раптових і важких подій.
- Це стосується як дітей, так і дорослих.
Увага! Не кожна людина, яка пережила складну ситуацію, потребує або хоче отримати ППД. Не чиніть тиску, якщо особа не хоче отримувати цю допомогу або відмовляється від неї. Однак повідомте їй, що таку допомогу можна отримати у будь-який час, коли вона відчує таку потребу.
Є люди, які через свій слабший психічний або фізичний стан вимагають більш складної підтримки ніж ППД:
люди, які отримали серйозні травми, такі що загрожують їхньому життю, та у зв’язку з цим потребують надання негайної медичної допомоги,
люди, які сильно нервуються і через те нездатні подбати про себе або своїх дітей,
люди, які можуть завдати собі шкоди,
люди, які можуть завдати шкоди іншим.
Коли надається ППД?
ППД призначена для тих, хто нещодавно опинився у кризовій ситуації. Може статися так, що ви будете першою людиною, з якою вони зустрінуться після кризової події. Іноді, однак, перерва між подіями та зустріччю з вам може тривати кілька днів або тижнів.
Де надається ППД?
У кожному місці з належним рівнем безпеки. Оптимально, коли існує можливість забезпечити приватність з метою вшанування гідності іншої людини.
ППД базується на чотирьох основних принципах.
Принцип № 1: Підготуйтеся
Отримайте інформацію про кризову ситуацію:
Що сталося?
Коли і де це сталося?
Скільки може бути потерпілих?
Ким є потерпілі?
З’ясуйте, які види допомоги та підтримки доступні:
Хто забезпечує заспокоєння основних потреб, таких як перша лікарська допомога, їжа,
вода, притулок або пошук та встановлення місця знаходження членів сім’ї?
Де і яким чином люди можуть отримати таку допомогу?
Хто ще допомагає? Чи залучені члени громади до цієї діяльності?
Проаналізуйте питання безпеки та захисту:
Чи вже немає кризової ситуації чи вона все ще продовжує існувати?
Які небезпеки існують в навколишньому середовищі?
Чи існують території або зони, до яких слід не потрапляти через небезпеку чи заборону перебування?
Важливо!: Пам’ятайте, що кризові ситуації можуть носити хаотичний характер і часто бувають моменти, коли доводиться діяти негайно. Завжди перевіряйте, чи ви перебуваєте у відповідному фізичному та емоційному стані, для цього щоб надавати ППД. Якщо це можливо, перед потраплянням у кризову зону отримайте найбільш важливу інформацію про ситуацію, щоб забезпечити безпеку та ефективність своїх дій.
Принцип № 2: Дивіться
Пам’ятайте:
Кризові ситуації можуть швидко змінюватися.
Те, про що ви дізнаєтеся під час перебування в місці виникнення ситуації, може відрізнятися від того, про що ви дізналися перед потраплянням у кризову зону.
Присвятіть час – хоча б хвилину – щоб озирнутися навколо і орієнтуватися в ситуації.
Подбайте про свою безпеку.
Подумайте перед тим, як вчиняти дії.
Поміркуйте, хто може отримати ППД і як можна найкраще допомогти.
Перевірте:
Чи забезпечений належний рівень безпеки?
Чи є люди, які потребують негайної допомоги?
Чи наявні люди у серйозному стресовому стані ?
Люди, які потребують особливої уваги:
Діти і підлітки, особливо ті, які відокремлені від їхніх опікунів.
Особи, які мають проблеми зі здоров’ям або фізичні вади чи розумові розлади.
Люди з хронічними захворюваннями.
Особи похилого віку.
Вагітні і годуючі жінки.
Люди зі зниженою рухливістю, люди з проблемами зору або слуху.
Особи, яким загрожує дискримінація або насильство.
Особи з інших етнічних або релігійних груп.
Люди з психічними розладами.
Принцип № 3: Слухайте
Слухайте дуже уважно.
Залучіть очі, вуха і серце.
Підійдіть до людини, яка може потребувати підтримки, встановіть з нею контакт, присвятіть їй всю свою увагу. Представтеся. Запитайте, чим можете їй допомогти. Якщо це можливо, знайдіть безпечне і спокійне місце для розмови. Допоможіть їй, щоб вона відчувала себе комфортно; наприклад, запропонуйте воду. Забезпечте їй безпеку.
Запитайте про її потреби і турботи, уважно вислухайте та допоможіть їй досягти спокою. Перебувайте поруч з цією людиною. Запитайте про її потреби і занепокоєння, хоча деякі з них можуть бути очевидними, наприклад ковдра або інший допоміжний засіб для людини, одяг якої був розірваний.
Завжди питайте, що потрібно людям і які вони мають страхи. Дізнайтеся, що для них є найважливішим на даний момент і допоможіть їм визначити їх пріоритети.
Не чиніть тиску на розмовника, щоб він почав говорити. Вислухайте його, якщо хоче розповісти про те, що сталося. Якщо людина сильно нервується, допоможіть їй заспокоїтися і переконайтеся, що вона не одна.Турбуйтеся і ставтеся з повагою до кожної людини, відповідно до правил культури, з якої вона походить.
Важливі питання і відповіді, тобто перевірені способи роботи:
Як підійти до потерпілої особи і встановити з нею контакт?
Спокійно і з повагою. Представтеся, скажіть, з якої ви організації. Якщо вона сидить, запитайте, чи можете ви сісти поруч.
Як запропонувати підтримку і запитати про потреби?
Чи можу спробувати вам допомогти? Чи існує щось, у чом у можу вам допомогти?
Як допомогти жертві у встановленні найважливіших потреб?
Приклад:
Перш ніж я дізнаюся, яким чином зробити/отримати/перевірити те, що вам потрібно, чи можу я вам у чомусь допомогти? Чи можу я принести воду, їжу, ковдру і т.д.? Я бачу, що ви відчуваєте біль, можливо викликати медичну допомогу?
Коли вже знаєте потреби, проявляйте розуміння і підтвердьте незалежність.Як допомогти комусь, хто потребує допомоги, але відмовляється від неї?
Поставтеся до цього з повагою. Підтвердьте свою доступність, якщо людина змінить свою думку ; скажіть, де вас тоді можна буде знайти (або де буде можна знайти іншу людину, яка може надати підтримку).
Що робити і як треба розмовляти?
Знайдіть спокійне місце для розмови, щоб ніщо не відволікало вашої уваги.
Ставтеся з повагою до приватності та збережіть в таємниці особисту історію людини, якщо це виправдано.
Перебувайте поруч з цією людиною, але також дотримуйтеся належної відстані, відповідно до її віку, статі та культури.
Доведіть особі, що ви її слухаєте (наприклад, шляхом кивання головою і говоріння «хм»).
Будьте терплячими і зберігайте спокій.
Надайте інформацію про фактичний стан, але тільки якщо ви у ній впевнені. Будьте чесні щодо того, що ви знаєте і чого ви не знаєте.
Надайте інформацію таким чином, щоб вона була зрозумілою кожній людині: чим простіше, тим краще.
Ставтеся з розумінням до самопочуття людини, з якою ви розмовляєте, і до будь-яких втрат або важливих подій у її житті.
Намагайтеся підкреслити сильні сторони людини і те, яким чином вона вже собі допомогла.
Дозволяйте мовчати.
Чого не робити і чого не говорити?
Не дивіться на телефон або комп’ютер під час розмови; не створюйте враження, що щось відволікає вашу увагу.
Не торкайтеся людини, якщо ви не впевнені, що це відповідає нормам її культури.
Не наполягайте на тому, щоб людина розповідала свою історію.
Не перебивайте і не прискорюйте чиюсь розповідь.
Не оцінюйте того, що зробила людина, або чого вона не зробила, або того, як вона себе почуває.
Не обіцяйте і не надавайте фальшивих запевнень.
Не кажіть: «Ви не повинні так себе почувати» або «Ви повинні бути щасливими, оскільки ви вижили».
Не віднімайте людині сили і відчуття того, що вона здатна самостійно подбати про себе.
Принцип № 4: Забезпечте зв'язок
Ви можете допомогти людині задовольнити її основні потреби, надаючи доступ до послуг та допомагаючи вирішувати проблеми, надаючи інформацію та встановлюючи контакт з її близькими людьми а також забезпечуючи соціальну підтримку.
Важливі принципи дії:
оновлюйте свої знання,
переконайтеся в тому, що люди, які постраждали від кризи, знають де можна отримати інформацію,
відповідайте тільки тоді, коли знаєте відповіді на запитання – не вигадуйте відповіді,
говоріть коротко і по суті,
надавайте однакову інформацію групам, з метою уникнення поширення чуток,
вкажіть джерела інформації та їх значення,
якщо у вас немає потрібної інформації і ви обіцяєте її отримати, повідомте про те, коли ви це зробите,
завжди повертайтеся з інформацією, коли ви обіцяли.